Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Волок, -ка, м. 1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Чорний волок випив води ставок. Ном. стр. 299, № 316. 2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр. 3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Вх. Зн. 8. Ум. волочок.
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко. Грин. ІІІ. 279.
Огріх, -ха, м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була. Харьк.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Понавкруги нар. = навкруги. Понавкруги ніде нічого не видно й близько. Мнж. 149.