Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Задиви́тися Cм. задивлятися.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним. Левиц. Пов. 263.
Перелісок, -ска, м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска. Зміев. у.
Сікнутися Cм. сікатися.
Страсний, страстни́й, -а́, -е́ Страстной. Страсна пятниця. Ном. № 6850.свіча. Свѣча, горѣвшая на вечернемъ богослуженіи въ страстной четвергъ. ХС. VII. 448., Ум. страсне́нький, страстненький. За останню копійчину, може, свічечку страстненьку купив. Г. Барв. 457.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.