Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуґачі

Пуґачі, -чів, мн. = матаржин. Шух. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУҐАЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУҐАЧІ"
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі. Лубен. у.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.  
Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня. Щог. Вор. 36.
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.
Подруга, -ги, ж. Подруга. Було то таких три жінки і такі були подруги, що одна од другої нікуди не піде. Рудч. Ск. І. 165. Ум. по́дружка, подруженька, подружечка.
Ремесний, -а́, -е́ Ремесленный. Ремесні козаки. О. 1562. II. 61. Як ремесни́й чоловік, то й добре живе тепера — пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Лебед. у. Оддати дитину до ремесної науки. К. (О. 1862. III. 22).
Скісно нар. Наискось, вкось.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка. Вх. Зн. 77.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУҐАЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.