Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Козакувата руська шляхта.
Корж, -жа, м. Родъ лепешки. Я б спекла собі коржа. Ум. коржик. Коржик мені спечи.
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Перило, -ла, с. Перегородка.
Прийом, -му, м.
1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Та повезли до прийому, оддали в москалі. У прийому славний двір, — там нам буде перебір.
2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Ум. прийо́мочо.
Регула, -ли, ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари.
Скірочка, -ки, ж. = скоринка. Хліба ні скірочки.
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле.
