Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Говорить богато, та все чорт зна що. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Чом до мене не говориш, моє миле серце?
Задереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Одеревянѣть, окоченѣть (отъ холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів.
Партолити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать не особенно тщательно, почти то-же, что и партачити.
Перло, -ла, с. Жемчугъ; перлъ. На шиї мала низку перел. Сльози, як перло. А сльози мов перло сиплються мені на руки. Були коралі — та пішли далі, були перли, та ся стерли. Зуби — коби перли чисті.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Пропійка, -ки, ж. = пропій 1.
Тенето, -та, с. Тенета, сѣть охотничья, употр. преимущ. во мн. ч. тенета. Сѣти. Звір є, та в тенето не напудиш. Поставив чоловік тенета на зайця, а в їх піймалась лисиця.
Частюка нар. Часто. Частюка їзджу до Ніженя.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги.
Ширяти, -ряю, -єш, гл.
1) Парить, рѣять. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є.
2) Тыкать, пырять. А він ширяє ціпком по дверіх, — сліпий, бач, то й пробує поперед себе.