Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Досмоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досмолиться.
Медитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = метикувати. Думають кожен своє. Пан лежить, дивиться на небо та й медитує. КС. 1883. III. 671.
Муштрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. Котл. Ен. IV. 59. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. Греб. 408. І стару панію почне мушрувати було з самого ранку: Що се ви, мамінька, без чепчика вийшли? МВ. І. 131.
Попрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать. Мнж. 57.
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Приговорити Cм. приговорювати.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Скрушити, -ся. Cм. скрушувати, -ся.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.