Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Блехувати, -хую, -єш, гл. = блихувати 2. Та Штолюка молодого в кайдани блехуют.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги.
Зорній, -я, -є. Заревой. Як ліпшім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає,... поети, мов боги, ні нащо не вважають і пісню зорнюю про дольній світ співають. зорнути. Cм. зринати.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік.
Паламарчин, -на, -не. Принадлежащій женѣ пономаря. Дивлюсь на племінників паламарчиних.
Переміститися, -щуся, -стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам?
Прикликнути, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прикликати. Раз кахикнула, трох ляшків прикликнула.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ум. річенька, річечка.