Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Покупка, -ки, ж. Покупка. Зміев. у.
Попропивати, -ва́ю, -єш, гл. Пропить (во множествѣ). Усю худобу попропивав. Сорочок із тридцять було, — усе попропивала. ЗОЮР. І. 9.
Похвоськати, -каю, -єш, гл. Постегать (прутомъ, кнутомъ).
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ. Шух. І. 185.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.
Улежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. улежатися, -жуся, -жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. К. XII. 96. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. Шевч. 603. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. Гліб. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Мкр. Н. 32. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього. МВ. (О. 1862. III. 39).