Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проява

Проява, -ви, ж. 1) Происшествіе. Росказує, як то їй добре було ійти на базарь холодком, що бачила на місці.... і кого бачила, і з ким говорила, і яка проява лучалась. Кв. І. 59. 2) об. Удивительный, странный человѣкъ. К. Бай. 12. Хоча б ти шанував піч та лаву, та себе прояву. Ном. № 3648. І ходить мій Охрім, неначе та проява. Гліб. Ум. проявка. Въ сказкѣ: Жабка-проявка. Чуб. II. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯВА"
Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
Допусти́ти Cм. допускати.
Жи́тний, -а, -е. Ржаной. Житне барошно. житна солома.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга. Харьк.
Здола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. Н. 206.
Ліниві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться лѣнивымъ. Желех.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.