Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прощедрувати

Прощедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩЕДРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩЕДРУВАТИ"
Басистий, -того, м. = басиста. «А добрі горобці в молоці!» — Чи ти ж їв? — «Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли» Ном. № 7809.
Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець. Щог. Сл. 67.
Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. І. 138.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями. Черк. у.
Кузубенька, -ки, ж. = козубенька.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЩЕДРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.