Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прощальник

Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі. К. ЧР. 85, 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИК"
Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Бурунька, -ки, ж. Трубка курительная (изъ березоваго корня)? У глибокій кишені люлька бурунька. Мет. 444.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Ді́тки, -то́к, с. Ум. отъ ді́ти.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Ніготь, -гтя, м. Ноготь. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Ум. нігтик, і на нігтик не дав. Ничего не далъ. Челядників, челядок держав, свої плугатарі були; а нам і на нігтик нічого не зоставив. Г. Барв. 174.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів. Екатер. у.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Поморгати, -га́ю, -єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.
Ускромадити, -джу, -диш, гл. Немного наскрести.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЩАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.