Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прощальник

Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі. К. ЧР. 85, 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИК"
Багряниця, -ці, ж. Царская пурпурная мантія, багряница. Собі багряницю пошив жилами твердими. Шевч. Вони одягли його в багряницю. Єв. Мр. XV. 17.
Блідний, -а, -е. = блідий
Відпирськуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпирськатися, -каюся, -єшся, гл. Отфыркиваться, отфыркаться. Насіла собаки на кота, а він тільки відпирськується.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ. Шух. І. 130, 137.
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі. Федьк.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня! Харьк. г.
Околіти, -лію, -єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік. Н. Вол. у.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка. Лебед. у.
Царинник, -ка, м. Сторожъ «царини». Лохв. у. Він був у нас царинником, доглядав царини, — щоб ніхто не шкодив. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЩАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.