Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проявляти

Проявляти, -ляю, -єш, сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯВЛЯТИ"
Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв? Шевч.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.
Клянути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. хлянути.
Конич, -ча, м. = конюшина. Вх. Лем. 426.
Курвалькуватий, -а, -е. Распутный. Курвалькувата жінка. Черк. у.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Порозбуркувати, -кую, -єш, гл. Разбудить, разогнать сонъ (многимъ).
Сардак, -ка, м. = сердак. На нему сардак чорний. Федьк.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.