Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прощальник

Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі. К. ЧР. 85, 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИК"
Бондарюга, -ги, м. Ув. отъ бондарь. Левиц. І. «Голодному і оп. м'ясо», 26.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Обмотувати, -тую, -єш, сов. в. обмотати, -таю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотав (коси). Шевч.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий. Н. п. Харьк.
Повдовольнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Удовлетвориться (о многихъ).
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.
Продагуха, -хи, ж. Продавщица. Чуб. III. 93.
Широкославний, -а, -е. Прославленный. Широкославна імперія. К. Дз. 132. З високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв. К. ХП. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЩАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.