Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочухан

Прочухан, -на, м. прочуханка, -ки, ж. Трепка, потасовка. Дали нам греки прочухана і самого Енея пана в три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли, прочуханки дали. Чуб. V. 1128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУХАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧУХАН"
Вада, -ди, ж. 1) Вредъ. Отим за оце і вади не буде. Канев. у. 2) Недостатокъ. Нема чоловіка без вади. Ном. № 2416.
Гербований, -а, -е. Имѣющій гербъ. Гербований попихач єзуіцький. К. МБ. ІІ. 128.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Догря́катися, -каюся, -єшся, гл. Достучаться, а въ переносномъ смыслѣ: добиться, достичь, добыть. Де ж то він догрякався? Бач, прохав, і таки здобувся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Жерібна = жеребна.
Запоро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. запороши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Пылиться, запылиться. 2) О глазѣ: засориться.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Праведний, -а, -е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).
Ткачка, -ки, ж. = ткаля. Вх. Лем. 474.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна. Котл. Ен. II. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧУХАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.