Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

процокотати

Процокотати, -чу́, -чеш, гл. Проболтать, протрещать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЦОКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЦОКОТАТИ"
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Вив'язати, -ся. Cм. вив'язувати, -ся.
Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл. 1) Выкуривать, выкурить. 2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш. Ном. № 2810.
Гицкати, -каю, -єш, гл. Прыгать, подпрыгивать. Вх. Лем. 403.
Греготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О лебедѣ: кричать. Я (лебідь) раннім ранком, як займається світ і вода починає жевріти, голосно грегочу світу на добридень. О. 1862. VII. 48.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Посвіт, -ту, м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту. Гн. II. 241.  
Почапати, -паю, -єш, гл. Пойти (старческой походкой).
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.  
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. Рудч. Ск. І. 39. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились. К. МБ. X. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЦОКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.