Бовтатися, -таюся, -єшся, гл. Плескаться. Кільки пак років, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? Вода бовталась в криниці. Бовтається у воді.
Вирло, -ла, с.
1) Дышло коннаго привода.
2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы.
3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі.
4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Відмолодикувати, -кую, -єш, гл. Прожить молодые годы.
Вудвудя, -дяти, с. Птенецъ-удодъ. Як вудвудята в вишневім садку, так та худібка при оборонці.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать.
Поставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поста́витися, -влюся, -вишся, гл. Доставлять, доставить, подавать, подать. Торбо, поставляйсь. Як почав поставляться: вино, наливка, мед, пиво, — сказано увесь стіл застановив пляшками. Хоч застався, а постався.
Приземок, -мка, м. Малышъ, приземистый. Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав.
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. Дорожку скопила, руту посіяла. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли.
