Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Буцатися, -даюся, -єшся, сов. в. буцнутися, -нуся, -нешся, гл. Ударяться, удариться, столкнуться лбами. Буцнулись так. що аж в обидвох ґулі на лобах понабігали. Брацл. у.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Дича́к, -ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.
Дрібцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. ѴІІІ. 50.
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Засні́житися, -жуся, -жишся, гл. Покрыться снѣгомъ. Уже й сніг почав сіятись із неба, і гілля засніжилось мов заячим пухом. Мл. л. сб. 175.
Зві́дати, -ся. Cм. звідувати, -ся.
Кундосити, -шу, -сиш, гл. Дергать, трепать. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Ном. № 4007. Нехай мою русу косу да й Дунай-вода носить; нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить. Грин. III. 329. Cм. контосити.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.