Безух, -ха, м.
1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей.
2) Собака, у которой обрѣзаны уши.
Гать, -ті, ж. = гата, гатка.
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Небій, -бо́я, м. Безстрашный. І небоя вовки їдять.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Проза, -зи, ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають.
Увінити, -ню, -ниш, гл. Дать приданое.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать.
Храп 2 меж., выражающее быстрое дѣйствіе. Думала-думала, а далі храп, і написала до пан-отця.