Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Де́ргальна щі́тка, -ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки.
Квітчаний, -а, -е. 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи.
2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки.
Позаляпувати, -пую, -єш, гл. Забрызгать (о множествѣ). Кип'ячий куліш чисто позаляпував їм очі.
Посіятися, -сіюся, -єшся, гл.
1) Посѣяться, засѣяться. Полем розстелися (ниво), та посійся добрим житом.
2) О волосахъ: разсыпаться. Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось.
Роха, -хи, ж. Свинья.
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає.
Скупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували.
Шнурований, -а, -е. прич. отъ шнурувати.
1) Зашнурованный.
2) Увязанный веревками.
3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. Cм. шнурок. В неї брови шнуровані.
