Вигоїти, -ся. Cм. вигоювати, -ся.
Гарячий, -а, -е. 1) Жаркій, горячій. Гарячий борщ. Гарячий комин. Умила личенько гарячою сльозою. гарячого сіла за шкуру залити. Задать кому, причинить мученія.
2) Пылкій, вспыльчивый, горячій. Гарячий чоловік.
3) Разгорѣвшійся, вспотѣвшій. Воли пристали, — може ти їх водою напоїв гарячих?
4) гарячий час. Горячее время, недосугъ.
5) на гарячому вчинку. На мѣстѣ преступленія, по горячимъ слѣдамъ. Злапати на гарячому вчинку.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Зая́тритися, -рюся, -ришся, гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Прочистка, -ки, ж.
1) Очищеніе. Дав лікарь дитині ложечку ліків на прочистку животові.
2) Прочищенная, проложенная лопатой дорожка.
3) Просѣка. У лісі прочистку зроблено.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. 2) Водяная сукновальня.
Чабанка, -ки, ж. = чабаниха.