Гончарюва́ти и ганчарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ.
Заїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. заї́стися, -ї́мся, -ї́сися, гл. Грызться, кусать другъ друга. Бджоли заїдається. . 2) Ссориться, поссориться, поспорить. Заїлись із гетьманом пани — порубають. Заївся писарь з старшиною. 3) Сильно нападать, лаять (о собакѣ).
Кавунячий, -а, -е. Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке... кавуняче огудіння.
Мото́рити, -рю, -риш, гл. Дѣлать, подѣлывать. А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море, та глянуть на люде, що вони моторять, щоб Богові вранці про те росказать.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Поотруювати, -труюю, -єш, гл. Отравить (многихъ).
Поти нар.
1) До тѣхъ поръ. Поти пряла, поки й задрімала. Поки щастя плужить, поти приятель служить. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут, межа твоїм сердитим хвилям.
Стеклий, -а, -е. 1) Плотный. Вільшина, то вона мнягка, а от берестина, то це дерево стекле.
2) О деревѣ или иномъ стеблистомъ растеніи, растущемъ въ густой заросли: тонкій к высокій.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. Не тіш тещі коростовим зятем. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді.
