Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присцяти

Присцяти, -цю́, -циш, гл. О теленкѣ: пососать корову, такъ что она послѣ этого даетъ себя доить. Відьма... доїла, доїла, аж поки та не стала давати молока; тоді вона зробилась телям, присцяла корову і вп'ять стала доїти. ХС. VII. 452.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЦЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЦЯТИ"
Бехатися, -хаюся, -єшся, сов. в. бехнутися, -нуся, -нешся, гл. Падать, упасть съ шумомъ, грохнуться. Як би не вона, бехнулась би перед усіма. Г. Барв. 398.
Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Галамбець, -бця, м. 1) Кушанье изъ кукурузной муки. Угор. 2) Родъ киселя изъ овсяной муки. Желех.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника. О. 1862. І. 52.
Коропавий, -а, -е. Шероховатый, въ бугоркахъ. Желех.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСЦЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.