Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присцяти

Присцяти, -цю́, -циш, гл. О теленкѣ: пососать корову, такъ что она послѣ этого даетъ себя доить. Відьма... доїла, доїла, аж поки та не стала давати молока; тоді вона зробилась телям, присцяла корову і вп'ять стала доїти. ХС. VII. 452.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЦЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЦЯТИ"
Безмірно нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно.
Доде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. доде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. Мет. 45. 2) Соблюдать, соблюсти. Фарісеї і всі жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших. Єв. Мр. VII. 3. 3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Иронія). Ном. № 11666. 4) Доде́ржати сло́ва. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. К. ЧР. 417. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. Мет. 9. 5) Доде́ржувати ві́рности. Оставаться вѣрнымъ. Додержав їй вірности 24 роки. К. МХ. 5. 6) Доде́ржувати ва́рти. Сторожить, быть на часахъ, держать сторожу. Бенькетує шляхта, краючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти. К. Досв. 10.
Задари́ти Cм. задарювати.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий. Желех.
Лінува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29.
Недалеко нар. Недалеко. Ум. недалечко. Сказав би словечко, та вовк, недалечко. Ном. № 3584. Недалечко села пасеться свиня. Рудч. Ск. І. 3.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Чуб. V. 26. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Чуб. V. 40. Вона його осудила, він не сподобався. Мет. 78.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Познакомити, -млю, -миш, гл. = познайомити.
Прописувати, -сую, -єш, сов. в. прописа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать, написать; написать въ письмѣ. Драг. 114. Од своїх рук листи писав.... а в листах прописував. АД. II. 23. Чому ж ти мені зараз сього не прописала? МВ. (О. 1862. III. 36). Cм. приписувати 2. 2) Проводить, провести черту.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСЦЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.