Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба.
Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала.
Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.
Копень, -пені, ж. Ледяная сосулька.
Порозголошувати, -шую, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Пострічатися, -чаюся, -єшся, гл. Встрѣтиться. На Стрітення зіма, з літом пострічаються.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку!
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
Чиньба, -би, ж.
1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Шкурка за Чиньбу не стане.
2) Трепка. Дав йому доброї чиньби.
