Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улічити

Улічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитать. 2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. Новомоск. у. (Залюб.). 3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити. Гол. І. 331.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛІЧИТИ"
Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный. 2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Мирг. у. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути. Г. Барв. 382.
Підгодити Cм. підгожати.
Повбовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Замочить одежду при ходьбѣ по грязи, по водѣ (о многихъ).
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл. Зміев. у.
Приплюскнути, -ну, -неш, гл. Зачахнуть, недоразвиться (о зернѣ).
Сріблоглав, -ву, м. Глазетъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.