Вихваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихвалити, -лю, -лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє.  Бога вихваляти.                         
                        
                                                
                          Золотоперий, -а, -е. 	Съ золотыми перьями.                         
                        
                                                
                          
	Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая.  
                        
                        
                                                
                          Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака.                         
                        
                                                
                          
	Машту́ла, -ли, об. Неотеса (о человѣкѣ). Прийшов у банок такий маштула, шо й слова не вміє вимовити, а грошви як витяг, так аж усі члени жахнулись.   Cм. манула 2.
                        
                        
                                                
                          Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку.                         
                        
                                                
                          Опецькуватий, -а, -е. 	= оклецькуватий. Опецькуваті хлопчики.                         
                        
                                                
                          Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли.                         
                        
                                                
                          Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.                        
                        
                                                
                          Стрітенний, -а, -е. 	— куми. Встрѣчные кумовья.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          