Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присудник

Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДНИК"
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Гуля́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гулянка.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся. Шух. І. 213.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Рублевий, -а, -е. Рублевый. Купи мені, моя мати, за три шаги голку, за чотирі золотії червоного шовку, за пятого рублевого мальовані пяльця. Мет. 20.
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.