Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присудник

Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДНИК"
Ґо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей. Камен. у.
Долеті́ти Cм. долітати.
Каліка, -ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Ном. № 4663. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Шевч. 138. Ум. каліченька, калічка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. Чуб. V. 146.
Матер'я́нка, -ки, ж. Вѣнокъ изъ разноцвѣтныхъ бумажныхъ цвѣтовъ у дѣвушекъ. Нѣжинск. у. КС. 1893. V. 283.
Писачок, -чка, м. 1) Ум. отъ писак. 2) Cм. друлівник. Шух. І. 277.
Пластововний, -а, -е. Съ гладкой шерстью, не курчавый. Пластововне ягня. Конст. у. Пластововний смух. Черном.
Прасольський, -а, -е. Относящійся къ прасолу.
Розвередуватися, -дуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Мир. ХРВ. 33. Розвередувались (люде). Кв. II. 187.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.