Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присудник

Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДНИК"
Бурсацький, -а, -е. Бурсацкій.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Заме́рзлий, -а, -е. Замерзшій, мерзлый. Знайшли у снігу замерзлого. Мир. Пов. І. 122. На замерзлу землю як упаде сніг хочень і великий, то хлібові теє не шкодить. Камен. у.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать. Сим. 99.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.