Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присудник

Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДНИК"
Зчепурити, -рю́, -риш, гл. Убрать красиво, украсить. Обмазали хату, зчепурили так, як молоду. Г. Барв. 249.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Крулевство, -ва, с. Королевство. Був обраний на польське крулевство. Стор. МПр. 64.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Ном. № 10128. Став пан у дорогу ладитись. МВ. І. 46. 2) = лагодитися 2. 3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться. Ном. № 1700.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Н. Вол. у. Чуб. II. 78. Тра хутній стола застелити. Драг. 24.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.