Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присуджувати

Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Грин. III. 248. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне. Чуб. V. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДЖУВАТИ"
Акура́тнонар. Аккуратно.
Вітряно нар. Вѣтрено.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Жиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пастись, кормиться (объ уткахъ и гусяхъ). Місця, де дикі качки жиркують. Черк. у.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Зле́жатися, -жуся, -жишся, гл. Слежаться. Та на що ж тобі, доньку, та зеленії сукні? Та як буде та твій милий та ревнивий, то зеленее суконечко ізлежиться. Мет. 140.
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Понатісувати, -сую, -єш, гл. Натесать (во множествѣ). Бач, скільки трісок понатісували. Богодух. у.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
Шепоти, -тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.