Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присуджувати

Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Грин. III. 248. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне. Чуб. V. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДЖУВАТИ"
Видавання, -ня, с. 1) Выдача. Уман. І. 116. 2) Изданіе (книгъ). Желех.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Кождіський, -а, -е. Кожнісенький.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый. Желех.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.