Вистроювати, -строюю, -єш, сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл.
1) Наряжать, нарядить.
2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Невістка їдьма їсть бабу й діда.
Навча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. навчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Научаться, научиться, учиться. Перед екзаменом не навчитися. Лучче ж йому в батька та в матері простого господарства навчитись.
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти.
Підгачувати, -чую, -єш, сов. в. підгати́ти, -чу, -тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі.
Товаришник, -ка, м. Скотный дворъ.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід.
Улюблений, -а, -е. Любимый, возлюбленный. Пані моя, пані моя, пані влюбленая.
