Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берестина, -ни, ж. Берестовое дерево. Дрючки держали з берестини. Котл. Ен. На берестині ворон крюка. Щол. Сл. 59. Ум. берестинка.
Вистаратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника. Левиц. І. 174. 2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Грин. II. 62. Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд. Г. Барв. 442.
Витнути Cм. витинати.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння. Стор. МПр. 167.
Крисаня, -ні, ж. Шляпа. Мій милий в крисані. Гол. II. 191. Ум. крисанечка. Іздоймила крисанечку та й поцілувала. Гол. І. 229.
Ля́скання, -ня, с. Хлопаніе, щелканіе.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько. Новомоск. у.
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ. Вх. Зн. 45.
Скидатися 2, -даюся, -єшся, гл. Спохватиться, броситься. Скидались шукати, коли ж нема. Черном. Скидався хортів годувати тоді, як на влови їхать. Черном.