Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Тепер люде маленькі й безсилки. Безсилок і потужний слухав.
Випіратися, -раюся, -єшся, сов. в. випертися, -пруся, -прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. чи воно вже виперлося з півдня? Перешло ли уже за полдень?
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь.
Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.)
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Поноситися, -шуся, -сишся, гл. Износиться.
Пообточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обточити, но во множествѣ.
Прогризати, -за́ю, -єш, сов. в. прогри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли!
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
