Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Закастри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загромоздить, заставить пространство вещами. Сіни там невеликі, то ще так закастрено, що й повернуться ніде, — настановлено всього.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Мири вічностю ся здавна називають.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак.
Попелюх, -ха, м.
1) Сказочный герой, получившій свое имя отъ того, что въ молодости сидѣлъ въ золѣ, а затѣмъ совершившій рядъ подвиговъ и сдѣлавшійся царемъ. Звали го попелюхом, бо все у попелі сидів.
2) Животн. Myoxus glis.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Утиця, -ці, ж. = утка. Летить чотирі ущиці.
Ушпигнути, -ну, -неш, гл. Кольнуть. От тілько, тілько не вшпигне.
