Вивертачка, -ки, ж. Инструментъ для выворачиванія сапогъ.
Гу́дкати, -каю, -єш, гл. Разсказывать, поговаривать. Лю́де гу́дкают — поговариваютъ, ходить слухъ.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы.
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. 2) Раст. Rubia tinctorum. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Поладила якось драбину.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
