Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Домива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доми́тися, -ми́юся, -єшся, гл. Домываться, домыться, быть въ состояніи вымыть, вымыть до чиста. Огірки збірала, а тепер рук не домиюся. Богодух. у. Невісточка так запустила діжу, що мию, мию, та й не домиюся. Богодух. у.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Облинути, -ну, -неш, гл. Облетѣть.  
Обмурзаний, -а, -е. = замурзаний. Лохв. у.
Пам'ятущий, -а, -е. = пам'яткий. Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща. Мил. 27.
Перетрої́ти, -рою́, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Прейма нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Св. Л. 69. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть. (Угор.).
Шмальнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ шмалити = смальнути. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. Шмальне на дворі, що й носа не витикай. Камен. у.