Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виголити, -ся. Cм. виголювати, -ся.
Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Рудч. Ск. І. 36. Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати. Мир. Пов. II. 80.
Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна. Полт. г.
Забо́рсувати, -сую, -єш, сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Гол. Од. 67. Коси заборсані в мичку, немов жінка збіралася сховати їх під очіпок та зав'язала на тім'ї, а вони й розсипались. Мир. ХРВ. 180. Вообще перепутывать, перепутать (нити). Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер росплутувати? Харьк. г.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв. Чуб. І. 139.
Кашоварниця, -ці, ж. = кашоварка.
Обвидніти, -ніє, гл. безл. Посвѣтлѣть (объ утрѣ). Як обвидніло трохи на дворі, зараз зібралися.... люде. Кв. І. 108.  
Попів, -лу, м. = попіл. = Драг. 264.
Шпурляти, -ля́ю, -єш, сов. в. шпурити, -рю, -риш, гл. Бросать, швырять, бросить, швырнуть. Драг. 231. Кацап почав грудками шпурляти. Св. Л. 193. Та й шпурив острий палаш. Федьк. 1. 85.