Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Груши́ця, -ці, ж. = Груша. Грушице моя, чом же ти не зеленая? Мет. 251. Ум. Груши́чка.
Днюва́ти, -дню́ю, -єш, гл. Дневать, проводить день. По-під тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7. Там будете дні днювати. Лукаш. 116. Днюва́ли собі́? Привѣтствіе, равносильное выраженіямъ: Какъ провели день? Какъ ваше здоровье? Также и въ болѣе полномъ видѣ: Чи здорові днювали? О. 1862. V. 84.
Квік, -ку, м. Визгъ поросенка. Не мала баба клопоту, купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Орленя, -ня́ти, с. Орленокъ. Летить орел і орленя. Мнж. 37. Надлетіли орленята, круту гору вкрили. Чуб. V. 969.
Пооскоромлювати, -люю, -єш, гл. Оскоромить (многихъ).
Приросити, -шу́, си́ш, гл. Слегка побрызгать. Дощ приросив землю. Черк. у.
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.