Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варівний, -а, -е. = варівкий Шух. І. 83. То варівне місце. Фр. Пр. 138.
Вишкрябувати, -бую, -єш, сов. в. вишкрябати, -баю, -єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Рудч. Ск. І. 105. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 108. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. Н. п. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Мир. Пов. І. 120. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
За́крутка, -ки, ж. 1) = завертка 1. Маркев. 93. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Шух. І. 87. Cм. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. Cм. млин ручни́й. Шух. І. 104. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ. Вх. Лем. 415.
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Новонастання, -ня, с. Пакибытіе. Пійшовши слідом за Мною, у новонастанню... сядете також на дванадцяти престолах. Єв. Мт. XIX. 28.
Урма, -ми, ж. Мѣсто, по которому гоняютъ скотъ, покрытое слѣдами его ногъ, дорога, протоптанная скотомъ. О. 1862. V. Кух. 39. На урмах хліб дуже гарний роде. Лебед. у.