Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правдувати

Правдувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати. ЗОЮР. II. 101. 2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Фр. Пр. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВДУВАТИ"
Відслід, -ду, м. Слѣдъ; отпечатокъ. Желех.
Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Ном. № 5871. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся. Лавр. 32.
Закла́дщини, -щин, ж. мн. = закладини. Канев. у. ХС. ІІІ. 39.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістатиТо був волом, а то не хочеш зостатися конем. Ном. № 1865. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь. Мнж. 129.
Камінний, -а, -е. Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Гол. Антосьо сидів як камінний. Св. Л. 312.
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу. Чуб. V. 211.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Розрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. розрушити, -шу, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. Н. п.
Туркотіння, -ня, с. = туркотання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.