Верета, -ти, ж.
1) Дерюга.
2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Дайте ж нам і постілку та й писані верети.
3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Ум. беретка.
Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками.
Заго́ва́ нар. Заранѣе, заблаговременно.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Помішник, помішни́ця. Cм. помічник, помічниця.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати.
Чингал, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки.