Бринталь, -ля, м. = бретналь.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Доморо́бний, -а, -е. Домашняго издѣлія.
Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами.
Зажва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів.
Подеревеніти, подерев'яніти, -нію, -єш, гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Вона не заплакала, а тілько вся подерев'яніла.
Росполіскувати, -кую, -єш, сов. в. росполоска́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину.
2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.