Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поштовий

Поштовий, -а, -е. Почтовый. Грин. III. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТОВИЙ"
Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Горі́йший, -а, -е. Худшій, горшій. Немає й не буде горійшої муки. Грин. ІІІ. 300.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. КС. 1882. ХП. 498.  
Непереможний, -а, -е. Непреодолимый, неодолимый, непобѣдимый.
Облежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит. Вх. Лем. 441.
Підповнити Cм. підповняти.
Поозувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = пообувати, -ся.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Шелевіти, -вію, -єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише. Гол. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.