Баранча, -ча́ти, с. Барашекъ.
Загнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Пренебречь. Чи батьками отті німці загнущались, що чуприни вражі діти одцурались.
Козелок, -лка, м. Раст. Tragopogon majus L.
Мартю́к, -ка́, м. Заяцъ, родившійся въ мартѣ. Ум. мартючо́к.
Нахоплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. нахопитися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) Подоспѣвать, подоспѣть. А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти. На той саме час нахопився Чіпка.
2) Натыкаться, наткнуться, встрѣчаться, встрѣтиться. На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка. Нахопився в лісі на вовків.
Отуманіти, -ні́ю, -єш, гл. Одурѣть, стать въ тупикъ. Отуманіє дівка зовсім.
Пасклин, -на, м. Клинъ, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Подоба, -би, ж. 1) Образъ, видъ, наружность. Виходь, наша пані молода, аби-сьме виділи, што в тя за подоба: ци-сь така, як била, ци-сь ся перемінила. Що в салдата за подоба, за плечима вся худоба. Дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили у нас. 2) Сходство, подобіе. 3) Употребляется какъ нарѣчіе или безл. глаголъ преимущественно съ отрицаніемъ въ значеніи: прилично, слѣдуетъ; нравится. Чи подоба так робити? Чи подоба ж се, бабуню? Не подоба зірці так рано зіходити, не подоба дівці до козака виходити. Не подоба, діду, тобі таке робити. Не подоба твоя, не подобны річи викладати коня, до коханя бічи. 4) до подоби. Нравится. Ой, дівчино, то-сь ми до подоби. 4) у подобі стати. Понравиться. У подобі став їй новий піп. Ум. подо́бонька. Як милого не любити, коли подобонька: сам білявий, вус чорнявий, як у соколонька.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови.
