Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похідній

Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІДНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІДНІЙ"
Барболя, -лі, ж. = бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Вивершити Cм. вивершувати.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Невістчин, -на, -не. Невѣсткинъ. Не невістка, так невістчина плахта. Ном. № 2820.
Неклен, -на, м. 1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum. 2) Acer campestre. L. ЗЮЗО. I. 109.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ. Вх. Лем. 457.
Туманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Казаться какъ бы въ туманѣ, покрываться туманомъ. На лісі туманіє. Черк. у. 2) Одурѣвать, до одурѣнія доходить отъ скуки, одуряющей работы, неотвязной мысли и пр. З похмілля туманіла. Мкр. Н. 4. Лучче б жару червоного у руку набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). У його не гуляли, тільки туманіли, мов нудились під арештом і в турмі сиділи. Мкр. Н. 32. Туманів, туманів та таки й не пригадав, як зробити. Черк. у. Не будем туманіти між простацтвом. К. ПС. 84.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка. Желех. Шух. І. 133, 137. Чуб. V. 621, 262.
Циганський, -а, -е. 1) Цыганскій. У тебе циганська урода. Мирг. у. 2) циганська го́лка. Большая толстая игла. Чуб. І. 212. 3) циганський піт. Дрожь. Усіх циганський піт пройма. Гліб. 4) циганська риба. Головастикъ. Вх. Лом. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХІДНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.