Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. 3) Взыскивать подати.
Довжо́к, -жку́, м. Ум. отъ довг.
Засто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. засто́яти, -стою́, ї́ш, гл. — че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку.
Наслідувач, -ча, м. Подражатель.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Повищирювати, -рюю, -єш, гл. = повискаляти.
Ранґ, ґу, м. = ранг.
Роспрощання, -ня, с. Прощаніе. Що ж тобі говорила начальниця на роспрощанні? На роспрощання поставили могорич.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
Терментина, -ни, ж. = терментиля.