Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Босо нар. Босыми ногами. Чуб. IV. 225. Ходить босо. ЕЗ. V. 179. Ум. босенько. Бігай босенько, — тепер тепло. Полт.
Будчина, -ни, ж. = будка 2 — 4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Випрати, -перу, -реш, гл. Вымыть (о бѣльѣ). Та виперу чумакові штани та сорочку. Рудч. Чп. 43.
Віршувати, -шую, -єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Небесний, -а, -е. 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Ном. № 252. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) небесна доро́га. Млечный путь.
Перія, -рії́, ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23. Оцією вулицею підете, то по правій пери його хата. Екат. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Ольгоп. у. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками. Чуб. III. 423.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.