Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Базь-Базь! меж. Призывъ для ягнятъ. Шейк.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. 526. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Гол. І. 153. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші. Черниг. г.
Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина. Левиц. І.
Осуружний Cм. осоружний.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці. Св. Л. 298.
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Радість, -дости, ж. Радость, удовольствіе. Грин. III. 23. Старість не радість. Ном. № 8682. Лиха та радість, по котрій смуток настукає. Ном. № 2292. Ум. радо́сточка. Тепер мі братчик з війни приїхав, та привіз мені три даруночки, три даруночки — три радосточки: одну мі радість.... Kolb. I. 102.