Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постилка

Постилка, -ки, ж. Подстилка. Херс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИЛКА"
Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75.
Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80.
Надбі́чи гл. = недбігти. Желех.
Намі́тити Cм. намічувати.
Новитися, -влюся, -вишся, гл. Обновляться. Як усякому свою одежу давати. так вона ж не повиться, а все мизкається та мизкається. Черниг. у.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.