Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борошенний, -а, -е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Відсіктися, -чуся, -чешся, гл. Отбиться оружіемъ въ бою.
Гудзь I, -зя, м. и пр. = Ґудзь и пр.
Зжоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться. Зжолобились двері.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Канев. у. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. Чуб. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Мир. Пов. II. 60. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Котл. Ен. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. Шух. 1. 258. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. Шух. І. 150. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. Канев. у. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.
Самотріть Самъ третей, я и еще двое. Вх. Зн. 62. втвори мені ворота! Бо я іду самотріть на вечерю, на обід. Гол. IV. 512.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Чвиря, -рі, ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117.