Ворок, -ка, м.
1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один.
2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Висів під полом у ворочку сир. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок.
Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Дожида́ння, -ня, с. Ожиданіе. Бранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Помертвіють люде від страху та дожидання.
Допа́лювати, -люю, -єш, сов. в. допали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче.
Зодягний, -а́, -е́ Хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Пиляти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить. Дерево пиляли.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
Упахати Cм. упахувати.
