Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порізник

Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЗНИК"
Бринькач, -ча, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. Cм. побрязкач.
Викруглити Cм. викругляти.
Віблий, -а, -е. Круглый, цилиндрическій. Шух. I. 88. віблий обруч — обручъ изъ цѣльнаго неразщепленнаго надвое древеснаго ствола. Шух. І. 250. вібла хата. Хата изъ круглыхъ бревенъ. Шух. І. 89.
Від'Язувати, -зую, -єш, (-ся), сов. в. від'язати, -яжу, -жеш, (-ся), гл. = відв'язувати, відв'язати, -ся. Харьк.
Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Ивка, -ки, ж. 1) пт. = евка. Вх. Пч. II. 14.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Молосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Вони повставали да й його молосувать там, бить. Рудч. Ск. І. 40.
Підводний, -а, -е. Подводный. Левиц. Пов. 109.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.