Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порізник

Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЗНИК"
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко. Ном. № 13323.
Коханенький, -а, -е., Ум. отъ коханий.
Нало́патися Cм. налопуватися.
Омилити, ся. Cм. омиляти, -ся.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Прогнівати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = прогнівити, -ся. Ми вас просимо: не прогнівайтесь! О. 1861. XI. Св. 63. Ісус прогнівався. Єв. Мр. X. 14.
Страждування, -ня, с. = страждання.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.