Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
До́кля, нар. Пока. Не женися, Шугаїку, доклясь молоденький. Гол. ІІІ. 403.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово. О. 1862. І. 75.
Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Лігви́ско, -ка, с. Постель. Вх. Зн. 33.
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Котл. Ен. Він од горілки ввесь обдувся. Котл. Ен. II. 22. 2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Плись меж. = плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. Греб. 366. А лебідь плись на дно. Греб. 363. 2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись. Греб. 376.
Сиричина, -ни, ж. = сириця. Волч. у. (Лобод.).
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Шкурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.