Виплекати, -каю, -єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку.
Вільний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Наче тільки йому світ вільний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Гости́стий, -а, -е = Остистий. О мѣхѣ: имѣющій длинныя шерстинки. Гостиста шкура.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка.
Куряч, -ча́, м. = курець.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати.
Фуяра, -ри, ж.
1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Ум. фуярка.