Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.
Кинутися Cм. кидатися.
Кубай, -бая, м. = куб 2. Желех.
Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги. Галиц.
Осениця, -ці, ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці. Гол. IV. 465.
Остерегати, -га́ю, -єш, сов. в. остерегти, -жу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь. Хто остеріг вас? Єв. Мт. III. 7.
Очарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать, околдовать. Ти, дівчино, чаровниченька, очарувала-сь моє личенько, очарувала-сь серце і душу. Чуб. V. 75.
Півполукіпок, -пка, м. Пятнадцать сложенныхъ въ полѣ сноповъ. Kolb. I. 63.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця. К. Псал. 96.