Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поносити

Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Чуб. V: 538. Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу. Лис. V. № 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОСИТИ"
Дряпу́чий, -а, -е. 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіевск. у.
Здо́бритися, -рюся, -ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси... щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе. Желех.
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє! Шух. І. 32.
Прикорчувати, -чую, -єш, сов. в. прико́рчити, -чу, -чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень... ніжку прикорчив. О. 1862. І. 75.
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування. Мир. Пов. І. 20.
Тертуха, -хи, ж. Напитокъ женщинъ: растираютъ землянику съ сахаромъ и смѣшиваютъ съ водкой, пьютъ ложками. Черниг. у.
Умішати Cм. умішувати 2.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.