Жо́сть, -ти, ж. Раст. Ligustrum vulgare.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали.
Кочало, -ла, с. 1) Кругъ. Оббігає череду три рази в кочало. 2) Кружокъ деревянный или иной, — входить въ составъ различныхъ предметовъ: у рюмки въ него упирается ножка, у кужівки оно делитъ верхнюю часть (кужівник) отъ держака, оно обхватываетъ било друлівника и пр. Ум. ко́чальце. Кружокъ, обхватывающій нижній конецъ веретена.
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Льох, -ху, м.
1) Погребъ, подвалъ. Льох був серед двору. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Піди до льоху, до корови, та швидче!
2) Яма, пещера; подземелье. Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля.
Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Просив хлопчик розмайрину юрчик.
Священник, -ка, м. = піп.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный.
2) Дураковатый.
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. Мовчала мовчки тихострунна ліра.