Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борсати, -са́ю, -єш, гл. ? Cм. борс.
Брехачка, -ки 1), об. Лгунъ, лгунишка, лгунья. А всі дівки як панянки, лиш одна брехачка. Гол. IV. 445. Старая собачка панськая брехачка. Котл. Ен. VI. 16. 2) ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Видрібцем нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно.
Загряни́шний, -а, -е. = загранишний. Пов'язує її хустками... загрянишними. О. 1862. І. 74.
Засурпе́лювати, -люю, -єш, сов. в. засурпе́лити, -лю, -лиш, гл. Всаживать, всадить съ силою. Аф. 438.
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).
Тінявий, -а, -е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. К. XII. 34. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. К. ЦН. 264. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями). К. ПС. 30.