Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Мере́жуватий, -а, -е. У кожевниковъ, о кожѣ: покрытый мелкими пятнами, — «наче горохом побита».
Надпусто́шити Cм. надпустошувати.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Ноздрятий, -а, -е. = ніздруватий.
Норовливий, -а, -е. = норовистий.
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся.
2) Обжигаться, обжечься.
3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ.
