Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины.
Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. .
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл.
1) Раздалбливать, раздолбить.
2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась.
Ростич, -чі, ж. = ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня.
Спонаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спонадитися, -джуся, -дишся, гл. Пріучаться, пріучиться, повадиться. Так і спонадився, щоб ласенько їсти.
Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса.
Шабля, -лі, ж.
1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
2) = міч 2. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Із під бока шабеленьку витягає.
Шори, шор, ж. Шоры, родъ упряжи. убрати в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать.