Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балаки, -лак, ж. мн. Разговоры. ЗОЮР. І. 277. Другий підходе з такою розмовою до короля, як і перший... Третій підходе до короля з тими ж самими балаками. Чуб. І
Грабарюва́ння, -ня, с. Землекопаніе.
Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними. Новомоск. у.
Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). Черк. у. Мнж. 180. З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. Черниг. у. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево. Шух. І. 211.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Млині́вка, -ки, ж. Канава, по которой направлена вода изъ рѣки на мельницу, если послѣдняя помѣщена въ сторонѣ отъ русла рѣки. Камен. у. Шух. I. 113.
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Грин. III. 408. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались. Чуб. V. 274.
Отямитися, -млюся, -мишся, гл. Опомниться. Квит.
Розводитися, -джуся, -дишся, сов. в. розвестися, -дуся, -дешся, гл. 1) Разводиться, развестись, разойтись. Нам (чоловікові й жінці) і сходитись не треба було, а розвестись і Бог велів. Левиц. І. 521. Розведеться з жінкою. Єв. Мр. X. 11. 2) Разниматься, разняться. 3) Разводиться, развестись, расплаживаться, расплодиться, размножиться. Ном. № 14217. Малих (дві риби) укинули у воду, щоб розводились. Чуб. І. 144. 4) Распространяться, распространиться (о словесномъ или письменномъ изложеніи). Письмо було коротеньке. Батько знать не мав часу розводитись. Левиц. Пов. 287.
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Гол. І. 259. Ум. соловієчко.