Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаснути I, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Шевч. 424. Гаснуть очі. Шевч. 224.
Гевалка, -ки, ж. Мужичка, хамка. Аф. 357.
Завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Кріпенько нар. Довольно крѣпко. А рака кріпенько держить. Стор. І. 15.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Опернатіти, -тію, -єш, гл. 1) Опериться. 2) Переносно: сдѣлаться зажиточнымъ. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара й корова й овечата. Волч. у.
Перворідний, -а, -е. Первородный.
Почесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть. Грин. III. 274. 2) Почесать нѣкоторое время (волосы). 3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною. Мир. ХРВ. 7.
Сироватка, -ки, ж. Сыворотка молочная. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай. Ном. № 4772.