Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адука́т, адука́нт, -та, м. Адвокатъ. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббірайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2.
Бандурчанка, -ки, ж. Стебли и листья, ботва картофеля. Вх. Лем. 389.
Заповза́ти 2, -за́ю, -єш, сов. заповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Заползать, заползти.
Непотребний, -а, -е. = непотрібний. Гол. І. 33.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав. КС. 1882. IX. 480.
Підколочувати, -чую, -єш, сов. в. підколоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.
Примірятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примірятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Примѣряться, примѣриться. 2) Прицѣливаться, прицѣлиться. Без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилав. Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився. АД. І. 170. 3) Прилагаться, приложиться какъ разъ какъ слѣдуетъ. Так уже воно приміряється, як горбатий до стіни. Ном. № 13079.
Пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Упроситися, -шу́ся, -сишся, гл. Испросить разрѣшеніе войти. Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538. Упросивсь до тих людей на ніч. Рудч. Ск. І. 158.