Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бантувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.
Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Дослу́хуватися, -хуюся, -єшся и дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. сов. в. дослу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс... засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Мир. Пов. II. 73. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть. Левиц. І. 70.
Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья. Чуб. V. 1092.
Мере́жуваний, -а, -е. = мережаний.
Натолочити Cм. натолочувати.
Неймовірний, -а, -е. Недовѣрчивый. У мене такий чоловік неймовірний, що до всякого мене приклада. Уманск. у. В мене матінка нерідная, а дружина неймовірная. Грин. ІІІ. 305.
Підкучерок, -рка, м. Помощникъ кучера. Кучер Хома з підкучерком упорали коней. Черниг. у.
Попотягти, -гну, -гнеш, гл. Потащить много. Хай, думає пан, і він попотягне повозку з хамутом та з дугою. Грин. II. 213.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! О. 1862. І. 109. Розгостився у тестя таки й геть то.