Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бучак, -ка, м. = бузьок. Вх. Пч. II. 9.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця. МУЕ. III. 45.
Оцвітати, -таю, -єш, сов. в. оцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсть. А чи зацвів мак? — Цвіте. — А чи оцвів мак? Маркев. 76.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Кв. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали. Драг. 111. 2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм. Котл. Ен.
Покволом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Мкр. Г. 14. Іде собі покволом. МВ. І. 41.
Пообкопувати, -пую, -єш, гл. Окопать (во множествѣ).
Попсування, -ня, с. Порча.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака. Лебед. у.