Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість. Желех.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Кабащина, -ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай. Стор.
Косарь, -ря́, м. 1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний. Шевч. 2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio. Вх. Пч. І. 7. 3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157. 4) Созвѣздіе Оріонъ. Чуб. І. 14. 5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.
Похристосатися, -саюся, -єшся, гл. Похристосоваться. Похристосавшись з хазяїном, підійшов до батюшки. Мир. Пов. II. 60.
Чиргикати, -каю, -єш, гл. О ласточкахъ: чирикать. Ластівки чиргикають. Св. Л. 218.