Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Вх. Зн. 8. Ум. ворозка.
Догово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. договори́ти, -рю́, -риш, гл. Договаривать, договорить, оканчивать, окончить рѣчь. Ще він не договорив слова. К. Іов. 4.
Жерні́вка, -ки, ж. = жарнівка.
Погарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать (о собакѣ и человѣкѣ).
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Плакать, стонать, простонать. 2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). АД. I. 185. Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Мет. 443. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє. АД. I. 190.
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.