Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Божба, -би, ж. = божіння. Я ж тобі і без божби вірю.
Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Де́кілька нар. Нѣсколько.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Кинутися Cм. кидатися.
Підпалакати, -каю, -єш, гл. = підпідьомкати.
Повнісінько нар. Совершенно полно, полнехонько. Народу в церкві повнісінько.
Послати I, -ся. Cм. посилати, -ся.
Проїсти Cм. проїдати.