Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліняка

Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІНЯКА"
Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти? Чуб. V. 631.
Ґарґа́ра, -ри, ж. Сердитая, бранчивая баба. Стара ґарґара. Ном. № 13620. Cм. Гаргара.
Завсігда́ нар. = завсіди́. Желех. Зевсегда будемо укупі. Кв. Драм. 302. Невіра завсігда невіра. Ном. № 896.
Защити́ти Cм. защищати.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Підстрючити Cм. підстрючувати.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай. Желех. 2) м. = присташ. Желех. 3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю. Гол. II. 96.
Самітний, -а, -е. = самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Левиц. І. 340. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітної-бездітної зозулі. К. Бай. 18.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.