Ви́хоріти, -рію, -єш, гл. Выболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив.
Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Павич, -ча, м.
1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава.
2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ.
Перебаранчати, -ча́ю, -єш, гл. Мѣшать, препятствовать. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити).
Росказати Cм. росказувати.
Узоряти, -ряє, гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало.