Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шумкий

Шумкий, -а, -е. Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас. К. ПС. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМКИЙ"
Зажи́тися Cм. заживатися.
Зрубувати, -бую, -єш, сов. в. зрубати, -баю, -єш, гл. Срубывать, срубить. Кожне дерево зрубують. Єв. Л. III. 9. Зрубай, батеньку, високу яворину, збудуй, батеньку, широку домовину. Чуб. V. 372.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Невпам'ятку, нар. Не помнится. Мені се невпам'ятку.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Румандє, -дя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені. Борз. у.
Щикніти, (-нію, -єш?), гл. Скупиться. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУМКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.