Започа́ти Cм. започинати.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Плахітка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Далеко вам ходити? — Та подалеко.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати.
Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Тут уже й другі примовились.
Рогатий, -а, -е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Чорт рогатий.
2) Угловатый, съ углами. хата рогата. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). рога́та плахта = плахта рогатка. Наша пані багата, на їй плахта рогата.
Ужалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сжалиться, пожалѣть кого. Ой пішла б ти, сиротино, мачухи б просила: може б вжалілась таки й сорочку пошила.
Човен, -вна, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком.