Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доканди́бити, -блю, -биш, гл. Дотянуть до извѣстнаго времени, скупо пользуясь чѣмъ. Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити? Зміев. у.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Кв. II. 184. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. Стор. І. 239. 2) Родъ плахты. Черниг. у. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була. Гліб. 44.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Обживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обжитися, -живуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться, устроиться живя гдѣ-либо.
Підхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить. МУЕ. III. 162. 2) Покоряться, покориться, подчиниться.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Потарсувати, -сую, -єш, гл. = поторсувати. Він мене за груди вхопив та довго потарсував таки. Екатер. у.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Стрінути, -ся. Cм. стріти, -ся.
Топкатися, -каюся, -єшся, гл. Топтаться. Земля м'яка, бо ніхто на єї не топкається. Борз. у.