Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Нам сього вина треба багато. В селі довго говорили дечого багато. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Ой вона багато гордує. Ум. багатенько.
Волот, -та,, м. Колосъ, метелка проса или овса. Як миша їсть волот, так буде хліб дорог. Ум. Волото́к.
Душі́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Вона чорт зна чим і душить.
Мести́, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася.
На́пуст, -ту, м., напусть, -ти, ж. Попущеніе, наказаніе. Ти, царице, наша мати, напуст напустим: славне військо запорожське та й занапастила. Бог напусть напустив, діти так і вмірають. Господь напусть напустив: гадюки набралось у нас такого багато.
Приношати, -шаю, -єш, гл. = приносити. Асаули по улицях пробігали, червонії прапорки у руках приношали.
Становити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить.
2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. становити грубу. Класть печь.
3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Се мені нічого не становить.
4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною.
Тафля, -лі, ж. = тахля. Ум. та́фелька.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый.
